Увага! Це НЕ буквальні шари мозку.
Почнемо з вивчення макроорганізації мозку. Для цього використаємо модель, запропоновану в 1960-х роках нейробіологом Полом МакЛіном. Його модель "триєдиного мозку" описує мозок як такий, що має три функціональні домени:
Отже, наш мозок поділяється на три функціональні блоки, з типовими перевагами та недоліками, які виникають при категоризації будь-якого континууму. Найбільший недолік — це надмірна спрощеність.
Рівень 1: Стародавня складова мозку — його основа — присутня у різних видів.
Рівень 2: Область, що еволюціонувала пізніше та розвинулася у ссавців.
Рівень 3: Неокортекс, що еволюціонував відносно недавно і розташований на поверхні мозку.
Анатомічно існує значне перекриття між цими трьома рівнями (наприклад, одна частина кори може вважатися частиною рівня 2 — більше про це пізніше).
Потік інформації та команд не просто рухається зверху вниз, від рівня 3 до 2 та 1. Один дивний і цікавий приклад, який ми вивчимо в розділі 15: якщо людина тримає холодний напій (температура обробляється рівнем 1), вона з більшою ймовірністю сприйме нову знайому, яка підходить до неї, як "холодну" людину (рівень 3).
Автоматичні аспекти поведінки (в спрощених термінах — домен рівня 1), емоції (рівень 2) і мислення (рівень 3) є невіддільними.
Модель триєдиного мозку створює оманливе враження, що еволюція просто накидала один рівень на інший, без жодних змін тих, які вже існували.
Незважаючи на всі свої недоліки — які сам МакЛін визнавав — ця модель слугуватиме для нас корисною організаційною метафорою.
