Стрес може провокувати агресію не лише як оборонну реакцію, а й як спосіб зменшення внутрішньої напруги. Така закономірність спостерігається як у тварин, так і у людей і має чітку нейробіологічну основу.
🐁 У тварин
- У щурів стресори, такі як електричні удари, призводять до підвищення рівнів глюкокортикоїдів і артеріального тиску.
- Хронічний вплив може викликати стрес-індуковані виразки шлунка.
- Один із найефективніших способів для щура зменшити стрес — це кусати іншого щура.
- Ця поведінка пригнічує вивільнення кортикотропін-рилізинг гормону (CRH), який активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову (HPA) вісь.
🐒 У приматів
- Серед павіанів понад 40% випадків агресії класифікуються як агресія переміщення.
- Домінантні самці, які перенаправляють агресію після поразки, мають на 15–20% нижчі рівні глюкокортикоїдів у порівнянні з тими, хто цього не робить.
- Агресія переміщення виконує функцію соціальної регуляції і допомагає зменшити фізіологічний стрес у агресора.
👤 У людей
- Під час економічної рецесії 2008–2009 років у США:
- Випадки домашнього насильства збільшились на 9–12% в деяких регіонах.
- Поліція отримувала більше дзвінків, пов'язаних із сімейними конфліктами.
- Дослідження 900 ігор НФЛ у США показало:
- Після несподіваної поразки місцевої команди випадки домашнього насильства зросли приблизно на 10%.
- Якщо поразка відбувалась у плей-офф грі, збільшення становило 13%.
- Після поразки у фіналі чемпіонату випадки зросли до 20%.
🧬 Біологічний механізм
- Агресивна поведінка активує дофамінергічні шляхи винагороди у мозку, надаючи короткочасне полегшення.
- Це знижує активність гіпоталамуса і пригнічує вивільнення гормонів стресу.
- У тварин це чітко зменшує фізіологічні маркери стресу; у людей це може створювати суб'єктивне відчуття контролю або полегшення.
