Стрес може провокувати агресію не лише як оборонну реакцію, а й як спосіб зменшити внутрішню напругу. Цю закономірність спостерігають як у тварин, так і у людей, і вона має чітке нейробіологічне підґрунтя.
🐁 У тварин
- У щурів стресори, такі як удари струмом, призводять до підвищення рівня глюкокортикоїдів і артеріального тиску.
- Тривалий вплив може спричинити стрес-індуковані шлункові виразки.
- Одним із найефективніших способів для щура зменшити стрес є вкусити іншого щура.
- Ця поведінка пригнічує вивільнення кортикотропін-рилізинг-гормону (CRH), який активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову (HPA) вісь.
🐒 У приматів
- У павіанів понад 40% випадків агресії класифікують як перенесену агресію.
- Домінантні самці, які перенаправляють агресію після поразки, зазвичай мають на 15–20% нижчі рівні глюкокортикоїдів, ніж ті, хто цього не робить.
- Перенесена агресія виконує як функцію соціальної регуляції, так і допомагає зменшувати фізіологічний стрес у агресора.
👤 У людей
- Під час економічної рецесії 2008–2009 років у США:
- В окремих регіонах кількість випадків домашнього насильства зросла на 9–12%.
- Поліція отримувала більше викликів, пов'язаних із сімейними конфліктами.
- Дослідження 900 матчів NFL у США показало:
- Після неочікуваної поразки місцевої команди кількість випадків домашнього насильства зростала приблизно на 10%.
- Якщо поразка сталася в матчі плей-оф, приріст становив 13%.
- Після поразки у фіналі чемпіонату кількість випадків зростала до 20%.
🧬 Біологічний механізм
- Агресивна поведінка активує дофамінергічні шляхи винагороди в мозку, забезпечуючи короткочасне полегшення.
- Це зменшує активність гіпоталамуса і пригнічує вивільнення гормонів стресу.
- У тварин це чітко знижує фізіологічні маркери стресу; у людей це може створювати суб'єктивне відчуття контролю або полегшення.
